ГРАНДІОЗНІСТЬ ТА ВИТОНЧЕНІСТЬ МУЗИЧНИХ СВІТІВ ОЛЕКСАНДРА СКРЯБІНА

Потойбічні музичні світи Олександра Скрябіна репрезентують кінцеву фазу еволюції традицій романтизму, тоді як його рафінований гармонічний лексикон є визначальним щаблем на шляху до "нової" музики. "Все є моя творчість. Але й сама вона існує тільки в своїх творіннях, вона абсолютно тотожна до них. Я ніщо. Я тільки те, що я створюю. Все, що існує, – існує лише в моїй уяві. Все є моя діяльність, яка в свою чергу є лише те, що вона творить. Тому не можна сказати, що світ існує", – писав композитор.
Ким був Скрябін? Пророком-візіонером, який прагнув до містеріального перетворення Всесвіту в нестримному творчому акті? Чи, може, його "надлюдські" ідеї виявилися лише маренням, що спрямувало геніального композитора на хибний шлях до соліпсичного занурення в глибини власної підсвідомості?