МУЗИЧНІ ГРОТЕСКИ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ: ГУСТАВ МАЛЕР

 

Навряд чи Е.-Т.-А. Гофман розраховував, що вигаданий ним персонаж іронічного музиканта-романтика, багатостраждального композитора, доля якого – боротися з "вітряками", перетвориться на культурний символ епохи. Адже образ капельмейстера Йоганнеса Крейслера ініціював появу низки художніх втілень, а ще – за його подобою ткалися творчі біографії цілком реальних митців. Яскравим прикладом є неординарна постать Густава Малера – композитора, духовні ідеали якого належали ХІХ століттю, а засоби їх втілення дивовижно передчували століття ХХ. Утім, властиву вигаданому Крейслеру самоіронію у власній творчості Малер переводить до нового смислового виміру – гротеску, що з усією силою викриває трагедійність світобачення митця пізньоромантичної доби.