Panic! At The Disco: Emperor's New Clothes [OFFICIAL VIDEO]

21 жовтня 2015, новий кліп на пісню  Emperor's New Clothes.

Panic! at the Disco — альтернативний рок-гурт з Лас Вегасу, Невада.
Музика групи є сплавом елементів поп-панку, електроніки, інді-року і танцювальної музики.
Їх дебютний альбом 2005 року A Fever You Can't Sweat Out досяг № 13 позиції у чарті Billboard 200, і був проданий більш ніж мільйоном копій з часу його виходу у вересні 2005. 
Учасники гурту Спенсер Сміт — ударні, Брендон Урі  — гітара, вокал, клавішні, Даллон Вікс  - бас-гітара, бек-вокал.

Музика як культура

Тут ви зможете дізнатися про розвиток музики. Так вирушайте ж із нами у цю дивовижну подорож крізь час

НОВА РОСІЙСЬКА КОМПОЗИТОРСЬКА ШКОЛА: "МОГУТНЯ КУПКА" П. ЧАЙКОВСЬКИЙ

Пошуки російськими митцями естетичних орієнтирів та ключів до національного самовираження від самого початку розгорнулися в умовах вибору: йти шляхом власної досить давньої традиції, на чому наголошували слов’янофіли, чи всіляко переосмислювати професійні надбання західної культури; творити казку з орієнтальних мотивів чи слідувати виключно "художній правді". Реалізм чи романтизм, народництво чи аристократизм, академічне чи новаційне?

Лекцію присвячено історії становлення російської композиторської школи – одного з найбільш самобутніх феноменів європейської музичної культури ХІХ сторіччя, що подарував світу імена та шедеври Модеста Мусоргського, Олександра Бородіна, Миколи Римського-Корсакова і, звісно, Петра Чайковського. Увагу зосереджено на передумовах і факторах національної ідентифікації у творчості цих композиторів. Адже, незважаючи на неповторну оригінальність стилю та виразової системи кожного з них, слухач з легкістю вгадує, що звучить саме російська музика.

МУЗИЧНІ ГРОТЕСКИ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ: ГУСТАВ МАЛЕР

 

Навряд чи Е.-Т.-А. Гофман розраховував, що вигаданий ним персонаж іронічного музиканта-романтика, багатостраждального композитора, доля якого – боротися з "вітряками", перетвориться на культурний символ епохи. Адже образ капельмейстера Йоганнеса Крейслера ініціював появу низки художніх втілень, а ще – за його подобою ткалися творчі біографії цілком реальних митців. Яскравим прикладом є неординарна постать Густава Малера – композитора, духовні ідеали якого належали ХІХ століттю, а засоби їх втілення дивовижно передчували століття ХХ. Утім, властиву вигаданому Крейслеру самоіронію у власній творчості Малер переводить до нового смислового виміру – гротеску, що з усією силою викриває трагедійність світобачення митця пізньоромантичної доби.

XX СТОЛІТТЯ

МУЗИЧНИЙ ІМПРЕСІОНІЗМ КЛОДА ДЕБЮССІ

 

Композитор Клод Дебюссі є одним з найбільших реформаторів музичної мови на зламі сторіч. Яскраві темброві фарби його оркестрової музики, гнучка система нюансування, витончена акордика, особливий підхід до формотворення, нова  тематика та образність припускають аналогію з творчою методою імпресіоністичного живопису. Зрештою, пошук композитора сягав фундаментальних принципів музичного мистецтва: "Мені здається, що досі музика була базована на помилкових засадах. Надто вже прагнуть писати: створюють музику для паперу, тоді як вона існує для слуху. Займаються метафізикою, але аж ніяк не музикою. Не дослуховуються до тисяч шумів природи, що нас оточує, недостатньо чатують на те музичне розмаїття, яке вона пропонує нам із такою щедрістю".

ГРАНДІОЗНІСТЬ ТА ВИТОНЧЕНІСТЬ МУЗИЧНИХ СВІТІВ ОЛЕКСАНДРА СКРЯБІНА

Потойбічні музичні світи Олександра Скрябіна репрезентують кінцеву фазу еволюції традицій романтизму, тоді як його рафінований гармонічний лексикон є визначальним щаблем на шляху до "нової" музики. "Все є моя творчість. Але й сама вона існує тільки в своїх творіннях, вона абсолютно тотожна до них. Я ніщо. Я тільки те, що я створюю. Все, що існує, – існує лише в моїй уяві. Все є моя діяльність, яка в свою чергу є лише те, що вона творить. Тому не можна сказати, що світ існує", – писав композитор.
Ким був Скрябін? Пророком-візіонером, який прагнув до містеріального перетворення Всесвіту в нестримному творчому акті? Чи, може, його "надлюдські" ідеї виявилися лише маренням, що спрямувало геніального композитора на хибний шлях до соліпсичного занурення в глибини власної підсвідомості?

МУЗИЧНИЙ ЕСПРЕСІОНІЗМ: АРНОЛЬД ШЕНБЕРГ ТА ЙОГО УЧНІ

 

"Мистецтво – це крик, який видають люди, які відчувають на власній шкурі долю людства". Ці слова належать Арнольдові Шенбергу – одному з найвпливовіших композиторів першої половини ХХ століття. Засновник цілої композиторської школи, руйнівник сталого, звичного, відкривач нової техніки створення музики, теоретик, критик, філософ, художник – усе це він. Кожен його крок на творчому шляху – іспит, боротьба, відчай, і все заради того, аби людство стало кращим і побачило істину. Адже Митець – Мессія, погляд якого направлений углиб себе, у підсвідоме. "Усередині, у них самих, рухається світ; зовні чути лише луну – творіння мистецтва", – говорив Арнольд Шенберг.

МУЗИЧНИЙ НЕОКЛАСИЦИЗМ. ПАУЛЬ ХІНДЕМІТ

Пауль Хіндеміт – композитор універсального обдарування, чий значний за обсягом та не позбавлений протиріч спадок охоплює всі основні музичні жанри. Попри визначне стильове розмаїття його доробку, незмінною залишається поміркована опозиційність композитора до найбільш радикальних новацій ХХ сторіччя.
На тлі суворих соціально-політичних катаклізмів епохи звернення до неокласичної естетики було для Пауля Хіндеміта не лише питанням художнього відбору, але свідомим та послідовним прагненням до найвищих ідеалів Гармонії, здатних аргументувати сакраментальні питання про людське призначення та сенс буття.

ІГОР СТРАВІНСЬКИЙ - КОМПОЗИТОР ТИСЯЧІ СТИЛІВ

"Я був народжений для музики", – говорив Ігор Стравінський. Його доробок є феноменальним зразком авторської рефлексії над широким розмаїттям стильових систем, що формують всесвіт європейського музичного мистецтва. Володіючи безліччю музичних "мов", Ігор Стравінський має свій, завжди пізнаваний голос.
У чому ж полягає алхімічний секрет його творчості, який надає йому дивовижну здатність завжди перебувати над досліджуваним музичним матеріалом і рідкісне вміння не загубити свою індивідуальність у власноруч створеному лабіринті міжстильових перехрещень?

МУЗИЧНИЙ УРБАНІЗМ: ТВОРЧІСТЬ КОМПОЗИТОРІВ ФРАНЦУЗЬКОЇ "ШІСТКИ"

"Досить хмар, туманностей, акваріумів, ундин і ароматів ночі – нам потрібна музика земна, музика повсякденності", – декларував Жан Кокто. Бурхливий розвиток європейського міста початку ХХ століття змінив не тільки його обличчя, але й голос. Полишивши вишуканий тон, у 1910-ті Париж заговорив гуркотом сталеварен та стуком паровозних коліс, вимагаючи нового ритму, нового мистецтва та нової музики – музики міста.
Жан Кокто назвав їх французькою "Шісткою", коли насправді їх було восьмеро. Заперечуючи естетику імпресіоністів, відстоюючи утилітарне значення музики та її національну специфіку, цілком неподібні за темпераментом, художніми принципами та стилістикою Жорж Орік, Луї Дюре, Артюр Онеггер, Даріус Мійо, Франсіс Пуленк і Жермен Тайфер повсякчас наголошували, що ніколи не були творчим об’єднанням з витриманою ідеологією. Утім, кожному з них вдалося відбити у чеканних ритмах, простоті та аскетичній виваженості музичних структур неповторний звуковий профіль урбаністичного процесу.

У РИТМІ ДЖАЗУ: ТВОРЧІСТЬ ДЖОРДЖА ГЕРШВІНА

Він – символ Америки, американської музики, американської історії успіху, коли людина робить себе сама. Він – символ "епохи джазу", загальний улюбленець, не "один з", а головний, якщо не єдиний американський композитор. Його пісні стали уособленням Сполучених Штатів і давно набули інтернаціонального статусу. За своєю красою й виразністю його мелодії можуть конкурувати лише з безсмертними мелодіями Франца Шуберта. І все це – неперевершений Джордж Гершвін!